вступ
Коли люди запускають власну справу, вони часто використовують термін «стартап» просто для додаткової привабливості та маркетингового лоску. Проте кав’ярня, магазин смартфонів і технологічна компанія — це принципово різні речі. Підміна цих понять може серйозно ускладнити підприємцю життя, оскільки змушує його розглядати свій бізнес під неправильним кутом.
Якщо ви відкриваєте класичний малий бізнес, вам не потрібно намагатися зробити переворот у галузі чи підкорити весь світ — натомість вам критично важливо якнайшвидше вийти на окупність і прибутковість. Якщо ж ви створюєте стартап, ваша стратегія буде зовсім іншою. Цей модуль допоможе слухачам чітко розмежувати класичний малий бізнес та стартап, зрозуміти їхні концептуальні відмінності у фінансуванні, масштабуванні та цілях, а також навчить проєктувати життєздатну бізнес-модель за допомогою сучасних візуальних інструментів.
навчальний матеріал
2.1. Концептуальні відмінності: стартап чи класичний бізнес?
Слово «стартап» не є синонімом словосполучення «нова компанія» або «інновація». Щоб зрозуміти його суть, звернемося до визначень від світових класиків підприємництва:
Три головні відмінності, про які повинен знати кожен підприємець:
- Статус бізнес-моделі (перевірена чи ні).
- Класичний малий бізнес використовує вже напрацьовані бізнес-моделі, які приносять гроші з першого дня. Наприклад, відкриваючи звичайний кіоск із кавою, вам не потрібно придумувати, як змусити клієнтів платити. Ви просто берете гроші за напій і намагаєтеся готувати його краще або дешевше за конкурентів у цьому районі.
- Стартап працює в умовах невизначеності. Його основне завдання — знайти та перевірити нову бізнес-модель. Наприклад, творцям мобільного застосунку, який робить меми, доведеться добряче поламати голову над тим, як змусити аудиторію по всьому світу платити за підписку.
- Масштаб та швидкість зростання.
- Класичний бізнес прив’язаний до локального ринку, і його масштабування відбувається лінійно та фізично. Щоб відкрити кав’ярню в іншому місті, вам доведеться пройти весь шлях заново: орендувати нове приміщення, купити ще одну кавомашину, знову найняти персонал.
- Стартап із самого початку націлений на глобальний ринок та захоплення великої частки ринку. Він масштабується з мінімальними додатковими витратами. Наприклад, для запуску міжнародної версії успішного мобільного застосунку вам не потрібно розробляти його з нуля чи орендувати офіси в кожній країні.
- Фінансування та очікування прибутку.
- Класичний бізнес найчастіше фінансується за рахунок власних заощаджень або банківських кредитів. Підприємець мусить заробляти фактично з першого дня, щоб утримувати себе та вчасно виплачувати кредити.
- Стартап на перших порах може фінансуватися коштами засновників, яких зазвичай вистачає лише на першу версію продукту. Потім фаундери шукають smart money (розумні гроші) — інвестиції від венчурних фондів та бізнес-ангелів. Вони обмінюють частку в компанії на фінансування, досвід та нетворкінг для прискорення зростання. Інвестори не очікують від стартапу миттєвого прибутку — їх цікавить капіталізація, стрімке зростання та можливість отримати прибутковість у розмірі х5–х20 від вкладених коштів у майбутньому.
Види бізнесу за масштабом
Перед відкриттям власної справи важливо розуміти, до якого масштабу бізнесу вона може належати. Розмір підприємства впливає не лише на кількість працівників чи обсяг доходу, а й на організаційну структуру, систему управління, доступ до фінансування, звітність та можливості розвитку.
В Україні підприємства поділяють на мікро-, малі, середні та великі. Така класифікація базується, зокрема, на кількості працівників та річному доході підприємства.
1. Мікробізнес
Мікробізнес — це найменший масштаб підприємницької діяльності. Зазвичай він починається з однієї людини або невеликої команди та потребує відносно невеликих стартових ресурсів.
До мікропідприємств належать суб’єкти господарювання, у яких працює до 10 осіб, а річний дохід не перевищує 2 млн євро.
Для мікробізнесу характерні:
- невелика команда;
- обмежені фінансові та матеріальні ресурси;
- проста організаційна структура;
- швидке прийняття рішень;
- безпосередній контакт власника з клієнтами;
- можливість розпочати діяльність у форматі ФОП.
Основна перевага мікробізнесу — низький поріг входу. Підприємець може протестувати ідею, сформувати першу клієнтську базу та поступово масштабувати діяльність без значних початкових інвестицій.
2. Малий бізнес
Малий бізнес — це вже більш стабільна підприємницька діяльність із сформованою командою та налагодженими процесами.
До цієї категорії належать підприємства, у яких працює від 10 до 50 осіб, а річний дохід становить до 10 млн євро.
Для малого бізнесу характерні:
- сформована команда;
- налагоджені операційні процеси;
- стабільніша клієнтська база;
- розподіл обов’язків між працівниками;
- можливість працювати на регіональному або національному ринку;
- потреба в більш системному управлінні.
На цьому етапі власнику важливо поступово переходити від моделі «я роблю все самостійно» до делегування, планування та управління командою.
3. Середній бізнес
Середній бізнес має суттєвий масштаб діяльності, складнішу структуру управління та значніші потреби у фінансових і людських ресурсах.
До середніх підприємств належать ті, у яких працює від 50 до 250 осіб, а річний дохід становить до 50 млн євро.
Для середнього бізнесу характерні:
- складніша система управління;
- чіткий розподіл функцій і відповідальності;
- робота на широкому ринку;
- можливість діяльності в кількох регіонах або країнах;
- вищий рівень конкуренції;
- потреба в системному стратегічному плануванні;
- можливості масштабування та залучення значніших інвестицій.
На цьому рівні бізнес уже значною мірою залежить від ефективності менеджменту, фінансового планування, цифрових інструментів та здатності адаптуватися до змін ринку.
4. Великий бізнес
Великий бізнес — це підприємства, які мають значний масштаб діяльності, велику кількість працівників, значні фінансові ресурси та суттєвий вплив на відповідний ринок.
До великих підприємств належать суб’єкти господарювання, які перевищують встановлені критерії для середнього бізнесу. Для них характерними є понад 250 працівників та значні обсяги річного доходу.
Великі компанії зазвичай мають:
- розгалужену організаційну структуру;
- кілька рівнів управління;
- значні виробничі або операційні потужності;
- діяльність на національному чи міжнародному рівні;
- значний вплив на ринок та економіку;
- можливість залучати великі обсяги інвестицій.
ФОП чи ТОВ: що обрати на старті?
В Україні підприємницьку діяльність можна здійснювати у різних організаційно-правових формах. Для малого бізнесу найпоширенішими варіантами є ФОП — фізична особа-підприємець та ТОВ — товариство з обмеженою відповідальністю.
ФОП — це фізична особа, яка офіційно реєструється як підприємець та самостійно здійснює господарську діяльність.
ФОП часто обирають фрилансери, консультанти, репетитори, майстри послуг, онлайн-продавці та підприємці, які починають власну справу самостійно.
Основними перевагами ФОП є відносно проста та швидка реєстрація, спрощений облік, менша кількість адміністративних процедур і невисокі витрати на ведення бізнесу. Зареєструвати ФОП можна онлайн через портал «Дія».
Водночас ФОП має і певні обмеження. Підприємець несе відповідальність за своїми зобов’язаннями власним майном у межах, визначених законодавством, а залучення партнерів як співвласників бізнесу в такій формі неможливе. Тому ФОП не завжди є оптимальним варіантом для масштабного бізнесу, залучення інвесторів або роботи з великою кількістю співвласників.
ТОВ — товариство з обмеженою відповідальністю, тобто юридична особа, створена одним або кількома засновниками для ведення бізнесу.
ТОВ може бути доцільним для бізнесу з кількома партнерами, виробництва, компаній, які планують масштабування, залучення інвестицій або роботу з великими контрактами.
Однією з головних переваг ТОВ є обмежена відповідальність учасників: за загальним правилом учасники не відповідають за зобов’язаннями товариства особистим майном, а ризикують у межах своїх внесків до статутного капіталу.
Крім того, ТОВ дозволяє мати кількох співвласників, чітко розподіляти частки та залучати нових учасників. Водночас створення та ведення ТОВ є складнішим: необхідно вести повноцінний бухгалтерський облік, подавати більше звітності та дотримуватися ширшого переліку юридичних процедур.
практичний інструментарій
Відкриття ФОП через “Дія”: Сьогодні зареєструвати ФОП можна онлайн, без особистого відвідування державної установи.
1. Авторизуйтеся на порталі «Дія»
Увійдіть до свого кабінету за допомогою доступного способу електронної ідентифікації.
2. Оберіть послугу «Автоматична реєстрація ФОП»
Система запропонує заповнити необхідну інформацію для реєстрації.
3. Вкажіть особисті дані
Частина інформації може підтягуватися автоматично з державних реєстрів. Перевірте правильність даних перед продовженням.
4. Оберіть КВЕД
КВЕД — це код виду економічної діяльності, який показує, чим саме ви плануєте займатися.
Наприклад, для різних видів діяльності можуть використовуватися окремі КВЕДи для торгівлі, консультування, виробництва, освіти чи надання послуг.
Практичне завдання Модуля 4
- Завдання:
- Скористайтеся ресурсом https://opendatabot.ua/c/kved та свпробуйте створити свій список КВЕД, які підходять для вашого бізнесу
- Увійдіть у кабінет платника податків і переконайтеся, що у вас немає заборгованості перед державою. ВАЖЛИВО! Якщо на момент відкриття ФОП у вас є борг перед бюджетом, заява про відкриття не буде відхилена.